Накресліть моделі безсполучникових складних речень. Поясніть смислові відношення між частинами.

Гляди, не забудь людиною будь!

Не всяка стежечка без спориша не в кожної людини добра душа.

Вік прожить не поле перейти.

Хлопці б'ються чорт зна за що хоч красива, та ледащо. 

Закинь назад попереду знайдеш.

Земля наша мати всіх зрівняє і помирить.

Тут, за хатою на осонні, росли вишні вздовж дерев'яної огорожі за ними купчилися кущі малини та смородини.

Зима притрусила землю пухнастим снігом дуби-велетні позодягалися у сиво-золоті кожухи берези стоять непогасними свічками стовбури грабів чорні грона калини мерехтять рубіновою кров'ю снігурі жаристо квітнуть на кущах сяє соснова глиця вітер дихає шпарким морозцем.

У ново побудовану хату насамперед вносять ікони і вішають їх у красному куті під ними на покутті ставлять діжу на стіл кладуть хліб із сіллю.

Прикмети ясної сухої погоди вночі було тихо, вранці піднявся вітер вдень він посилився в надвечір'я стих.

А може, в цьому й є моя сміливість палити серце в хуртовині сніжній купати душу у холодній зливі.

На жовтій квітці декілька краплин ясне вино на золотавім лезі.

Дзвенить у зорях небо чисте палає синім льодом шлях.

Яка ж хмільна відрада іти назустріч дням і знать мине печаль і знада покосом ляже сіножать.

Любім життя топчімо зелен-ряст.

Усім живим уміймо дорожити і пам'ятаймо живемо лиш раз удруге нам на цій землі  не жити.

Вправи «Речення з різними видами зв’язку»

Знайдіть складні речення з різними видами зв'язку, поясніть розділові знаки.

1. Моя осіння туга, лагідна і ніжна, Крізь срібло згаслих вечорів пливе, Як лебідь білосніжний, У смутку тихому покинутих ставків (Ю. Клен). 2. Не Лев, а Діва — наш відвічний знак. Не гнів, а ніжність — наша вічна сила (О. Теліга). 3. Воно мало жорсткі риси побіля вуст і біля очей — таке обличчя намалював би старовинний художник на дубовій дошці, зображуючи Богоматір чи святу; материна голова якраз затуляла сонце, і його проміння, іскрячись у розмаяних чорних косах і обертаючи їх на яскраві, такі прозорі срібні волоконця, творило довкола материної голови мерехтливий німб (Є. Гуцало). 4. А встане сонце із огнистих плес, Заллє проміння землю світанкову, Й зірки додолу спустяться з небес І на людей обернуться ізнову (М. Луків). 5. Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою- — злетіли увись рушники. «Лишайтесь щасливі!» — і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки (Б. Олійник).

Поясніть розділові знаки у складних реченнях із різними видами зв'язку.